Самостійна робота 22

Інструкція до самостійної роботи № 22

Тема: Обслуговування периферійних пристоїв

 

Студенти  повинні знати:

  • класифікацію пристроїв виведення інформації;
  • структуру, склад, типи та принципи головних пристроїв;
  • допоміжні пристрої комп’ютера .

Студенти  повинні вміти:

  • проводити тестування та налагодження периферійних пристроїв;
  • визначати типи периферійних пристроїв;
  • проводити профілактичну роботу на периферійних пристроях.

План

 

   1. Рекомендована література:

  1. Борзенко А.Е. IBM PC: Устройство, ремонт, модернизация. – М.: ТОО Фирма «Компьютер Пресс», 1995. – 298 с.: ил.  
  2. Злобін Г.Г., Рикалюк Р.Є. Архітектура та апаратне забезпечення ПЕОМ. – К: Каравела, 2006.– с.295-300
  3. Кравчук С.О., Шохін В. О. Основи комп’ютерної техніки. –К: Каравела, 2005.– с.305-339

    2. Завдання до самостійної роботи

  1. Опрацювати рекомендовану літературу.
  2. Опрацювати теоретичний матеріал.
  3. Надати відповіді на питання згідно вимог.

Питання:

  1. Які апаратні засоби використовують для діагностики ПК? Опишіть їх.
  2. Які види діагностичного контролю вам відомі? Порівняйте їх. Який на вашу думку дає технічно-вірну діагностику на виявлення неполадок. Чому?
  3. Яким чином можна визначити конфігурацію ПК (без діагностичних програм)?
  4. Опишіть на прикладі конкретного пристроя засоби діагностики та тестування.

 

Теоретичний матеріал

Застосування методів і засобів контролю обчислювальних пристроїв і систем дає змогу визначити, чи придатний об'єкт контролю для подальшого використання за основним призначенням. У разі непридатності використання за основним призначенням його вважають несправним. Для переведення об'єкта з несправного стану у справний необхідно знайти місце і причину прояву несправності, а також усунути її. Вивчення процесів виявлення несправностей, знаходження місця і причини їх прояву належать до галузі технічної діагностики.

При вмиканні обчислювальної системи перевіряють працездатність одного чи кількох блоків (модулів), що підключаються. Якщо результат позитивний, підключають наступні. Якщо це відбувається на всіх етапах, то пристрій або систему вважають справною, і її використовують за прямим призначенням. Коли, хоча б на одному з етапів підключення, одержано негативний результат, то це свідчить, що пристрій або система перебувають в одному з несправних станів. У цій ситуації постають такі завдання:

1) пошук несправних елементів і компонентів. При цьому пошук несправних елементів є нижчим рівнем, ніж пошук несправних компонентів;

2) визначення вихідних параметрів компонентів і елементів. Якщо вони відхилилися від номінальних або не виконують своїх логічних функцій, то їх вважають несправними. Надалі компоненти і елементи підлягають відновленню чи заміні. В такому разі виконують такі операції:

  • виділяють компоненти і елементи, параметри яких відхилились від номінальних, але ще не перейшли граничні допуски;
  • визначають швидкість виходу параметрів за граничні і на основі цього прогнозують стан об'єкта на майбутнє.

Залежно від типу елементів і компонентів об'єкта застосовують такі підходи: регульовані компоненти і елементи у разі оборотних змін параметрів підстроюють до номіналу, у протилежному випадку – замінюють справними, як і несправні нерегульовані.

Під діагностуванням у радіоелектроніці та в обчислювальній техніці розуміють процедуру локалізації несправностей ОД. Виокремлюють декілька видів діагностування (контролю).

Робоче технічне діагностування (робоче діагностування). Його суть полягає в подачі на об'єкт робочих впливів.

Тестове технічне діагностування (тестове діагностування). На об'єкт подають тестові впливи.

Експрес-діагностування. Проводять за обмеженої кількості параметрів протягом заздалегідь установленого часу.

Оперативне технічне діагностування (оперативне діагностування). Надходження інформації про технічний стан об'єкта за заздалегідь спланованою стратегією в процесі функціювання об'єкта.

Безперервне технічне діагностування (безперервне діагностування). Надходження інформації про технічний стан об'єкта відбувається безперервно.

Періодичне технічне діагностування (періодичне діагностування). Надходження інформації про технічний стан об'єкта відбувається через встановлені інтервали часу.

Самодіагностування. Здійснюється за допомогою вмонтованих засобів діагностування або спеціальних програм.

Часто використовують також функційне, тестове і змішане діагностування.

1. Функційне діагностування. Вхідними впливами, що надходять на ОД, є робочі впливи, передбачені робочим алгоритмом функціювання об'єкта. Не слід плутати функційне діагностування з діагностуванням об'єкта в процесі його функціювання (це більш загальне поняття). Функційне діагностування, наприклад ТЕЗа чи окремого модуля, може проводитись не під час функціювання системи, складовою частиною якої вони є, а здійснюватися за допомогою зовнішніх засобів шляхом емуляції роботи цієї системи. Це, по суті, робоче діагностування. Функційне діагностування поділяють на апаратне, програмне і змішане.

2. Тестове діагностування. На ОД подають тестові дії, що відрізняються від робочих. Вихідні реакції ОД і вхідні впливи набувають специфічного характеру, невластивого робочим режимам об'єкта. У тестовому діагностуванні виокремлюють: загальне (структурне), покомпонентне і комбіноване.

3. Змішане діагностування. Охоплює комбінації різноманітних видів діагностування.

Засоби діагностування (контролю) поділяють на такі види:

  • автоматичний засіб технічного діагностування. Функціює без участі оператора;
  • автоматизований засіб технічного діагностування. Функціює з частковою участю оператора;
  • вмонтований засіб технічного діагностування. Є складовою частиною об'єкта;
  • зовнішній засіб технічного діагностування. Конструктивно відокремлений від об'єкта;
  • спеціалізований засіб технічного діагностування. Призначений для діагностування одного об'єкта або групи однотипних об'єктів;
  • універсальний засіб технічного діагностування. Призначений для діагностування об'єктів різних типів;
  • уніфікована апаратура технічного діагностування. Входить до складу спеціалізованих і (або) універсальних засобів технічного діагностування.